Коли величина збiльшується або зменшується на однаковий вiдсоток у кожному перiодi, маємо експоненцiйне (вiдсоткове) зростання. Експоненцiальне зростання може бути вiд’ємним. Тодi графiк спадає праворуч, а не зростає до нескiнченностi, як у iншому випадку.
У показникових функцiях як основу можна використовувати довiльне число або число .
Теорiя
Показниковi функцiї можуть мати в основi число або довiльне число . У обох випадках буде константою. Функцiї мають такий вигляд:
Зверни увагу! Цi функцiї є переформульованими версiями одна одної, а отже, мають iдентичнi графiки .
Зверни увагу, що змiнна тепер знаходиться у показнику степеня! Символи , i є числами.
Якщо значення функцiї додатне, графiк буде схожим на один iз двох графiкiв, наведених нижче.
Правило
— це значення для , — це коефiцiєнт зростання.
графiк синього кольору, графiк червоного кольору.
Зверни увагу! Очiкується, що ти зможеш виконати перетворення з i з .
Правило
Далi можна отримати уявлення про те, як поводиться функцiя для рiзних значень i .
i :
графiк проходить уздовж осi i рiзко зростає вправо.
i :
графiк рiзко спадає вправо i вирiвнюється вздовж осi .
i :
графiк являє собою горизонтальну пряму, що проходить через .
i :
графiк проходить уздовж осi i рiзко спадає нижче осi .
i :
графiк рiзко зростає i вирiвнюється вздовж осi .
Загалом дає фiксований вiдсоток зростання, дає фiксований вiдсоток спаду, а не призводить до змiн. Число дiє як коефiцiєнт зростання. Значення впливає на знак значень функцiї.
Приклад 1
Маємо функцiю . Ця функцiя перетинає вiсь у точцi i зростає експоненцiйно. Ця форма зростання надзвичайно потужна, i згадки про цей графiк також часто використовуються в повсякденному мовленнi, наприклад, коли йдеться про подiю, яка повнiстю розгортається!
Приклад 2
Маємо функцiю . Вона перетинає вiсь у точцi i спадає експоненцiйно. Ця форма спадання надзвичайно потужна, i згадки про цей графiк також часто використовуються в повсякденному мовленнi.
Приклад 3
У певнiй хiмiчнiй реакцiї концентрацiя речовини задається функцiєю
де – це час, вимiряний у секундах, а вимiрюється в mmol/л. Завдання:
Тепер потрiбно з’ясувати, через скiльки часу концентрацiя досягне mmol/л. Для цього потрiбно розв’язати рiвняння . Складаємо рiвняння i отримуємо
Вiднiмаємо по обидва боки i отримуємо
Тодi дiлимо на ; рiвняння набуває вигляду
Тепер маємо рiвняння у виглядi . Пiдставляємо по обидва боки i отримуємо
Нарештi, дiлимо на i знаходимо розв’язок
Це означає, що для досягнення концентрацiї mmol/л потрiбно 134 секунди.
Щоб з’ясувати, до якого значення наближається концентрацiя, якщо реакцiя триває дуже довго, можна поглянути на графiк i визначити, що вона наближається до , або пiдставити достатньо велике значення i отримати . Це означає, що якщо реакцiя триває дуже довго, концентрацiя наближається до mmol/л. Iнший спосiб це показати – сказати, що — це горизонтальна асимптота.
Використовуючи це правило, отримаємо
Отже, функцiя швидкостi реакцiї має вигляд
Нам потрiбно знайти швидкiсть реакцiї, коли концентрацiя становить mmol/л. Як ми побачили з завдання 2, це вiдбувається, коли , тож пiдставляємо 134 i отримуємо