Ми говоримо про обернену пропорцiйнiсть у випадках, коли кожне значення , помножене на кожне значення , дає певну константу . Зазвичай ми записуємо це, як показано у блоку правил нижче: дорiвнює , подiленому на . Обидва пояснення абсолютно однаковi. Поглянь:
Приклад 1
Розрахунок показує, що вирази однаковi:
Правило
Два значення i обернено пропорцiйнi, якщо
де — це константа.
Нижче (Приклад 2) можна побачити випадок, коли . Ось кiлька правил для запам’ятовування того, що вiдбувається за рiзних значень :
Якщо додатне, графiк ковзає в напрямку вiд першого квадранта (з додатною частиною осi та ) i вiд початку координат.
Якщо вiд’ємне, графiк лежить у четвертому квадрантi (частина системи координат iз додатною частиною осi i вiд’ємною частиною осi ), але перевернутий догори ногами. Форма графiка завжди однакова.
Приклад 2
Цей графiк показує , тому .
Оскiльки графiк обернено пропорцiйний, це означає, що всi координати на ньому такi, що якщо взяти координату i помножити на координату , отримаємо вiдповiдь .
Приклад 3
Чи є графiк обернено пропорцiйним?
Щоб це з’ясувати, потрiбно внести декiлька змiн:
Приклад 4
Дано такi точки:
Чи вiдповiдають точки обернено пропорцiйнiй функцiї?
Ми знаємо, що якщо точки лежать на графiку обернено пропорцiйної функцiї, то ми отримаємо ту саму вiдповiдь, якщо помножимо значення на значення для всiх точок:
Оскiльки одна вiдповiдь не збiгається з iншими, функцiя не є обернено пропорцiйною.