Коли величина збiльшується або зменшується на однаковий вiдсоток у кожному перiодi, маємо експоненцiйне (вiдсоткове) зростання. Експоненцiальне зростання може бути вiд’ємним. Тодi графiк спадає праворуч, а не зростає до нескiнченностi, як у iншому випадку.
Теорiя
Показникова функцiя виражається так:
Зверни увагу, що змiнна тепер є показником степеня. I , i є числами. Ми називаємо початковим значенням, а — коефiцiєнтом зростання.
Коли значення додатне, графiк буде схожим на один iз двох графiкiв, наведених нижче.
Правило
— це значення для , — це коефiцiєнт зростання,
графiк синього кольору, графiк червоного кольору.
Загалом дає фiксований вiдсоток зростання, дає фiксований вiдсоток спаду, а не призводить до змiн. Число дiє як коефiцiєнт зростання. Значення впливає на знак значень функцiї.
Приклад 1
Припустiмо, ти вносиш на ощадний рахунок. Ти отримуєш вiдсоткову ставку в розмiрi за цим депозитом. Скiльки коштiв буде на твоєму рахунку через 7 рокiв?
Це приклад експоненцiйного зростання. Спочатку потрiбно знайти коефiцiєнт зростання, пов’язаний iз збiльшенням на %:
Початкове значення становить , а коефiцiєнт зростання — . Оскiльки кошти зберiгаються на рахунку 7 рокiв, множимо коефiцiєнт зростання сам на себе сiм разiв. У математицi це записується у виглядi степеня з показником 7. Щоб знайти суму, яку ти матимеш через сiм рокiв, потрiбно обчислити такi доданки:
Отже, через сiм рокiв на твоєму рахунку буде .
Приклад 2
Маємо функцiю . Ця функцiя перетинає вiсь у точцi i зростає експоненцiйно. Ця форма зростання надзвичайно потужна, i згадки про цей графiк також часто використовуються в повсякденному мовленнi, наприклад, коли йдеться про подiю, яка повнiстю розгортається!
Приклад 3
Маємо функцiю . Вона перетинає вiсь у точцi i спадає експоненцiйно. Ця форма спадання надзвичайно потужна, i згадки про цей графiк також часто використовуються в повсякденному мовленнi.