Доведення протиставленням ґрунтується на тому фактi, що означає достеменно те саме, що й . Це легше побачити на прикладi:
Приклад 1
Якщо йшов дощ, то земля мокра.
Це твердження
де «йшов дощ», а «земля мокра». Тодi твердження
буде таким:
Якщо земля не мокра, значить, дощу не було.
Бачимо, що цi два речення логiчно виражають те саме, але двома рiзними способами. (Iнакше кажучи: вони еквiвалентнi.) В обидвох йдеться, що не може одночасно йти дощ i земля не може бути не мокрою.
Теорiя
є протиставленням логiчного наслiдку .
Теорiя
Щоб довести, що , достатньо довести, що
Отже, з слiдує .
Використовуючи метод доведення протиставленням, потрiбно скласти логiчний ланцюжок. Починаємо з . Iз твердження має слiдувати щось, iз чого знов-таки слiдує щось iнше, й так далi, доки в кiнцевому пiдсумку не отримаємо , де — це те, що, як ми мали довести, слiдує з .
Приклад 2
Розгляньмо цей метод доведення на прикладi родинних зв’язкiв Девiда Бекхема та Бруклiна Бекхема:
З того, що Бруклiн — син Девiда, слiдує, що Девiд — батько Бруклiна.
Можна переписати це твердження й стверджувати щось, що, як i ранiше, правильне за логiкою (ми знаємо, що це неiнформативно):
З того, що Девiд — не батько Бруклiна, слiдує, що Бруклiн — не син Девiда.
Твердження правильне за логiкою, тому що, якби Девiд не був батьком Бруклiна, то й Бруклiн не був би сином Девiда.
Приклад 3
Доведи, що квадратний корiнь iз iррацiонального числа є iррацiональним числом.
У цьому завданнi треба показати, що якщо число є iррацiональним, то число також iррацiональне. Треба показати логiчний наслiдок. Наслiдок, який потрiбно продемонструвати, це , де « iррацiональне число», а « рацiональне число». Протиставленням є , або, iнакше кажучи,
— не iррацiональне число — не iррацiональне число
Оскiльки «не iррацiональне число» — це те саме, що сказати, що його «можна записати у виглядi дробу», можна почати з логiчного наслiдку « можна записати у виглядi дробу», а потiм спробувати показати, що можна записати у виглядi дробу. Якщо ми зможемо це зробити, доведення буде завершене.
Запиши свiй логiчний наслiдок як рiвняння . Треба показати, що є дробом, пiсля чого пiднести до квадрата обидва боки. Тодi ми отримаємо по один бiк й дрiб по iнший бiк. Це означає, що ми показали, що не є iррацiональним числом. Це те саме, що й протиставлення . Ми показали, що
Математично можна записати мiркування таким чином: Припустiмо, що
Це показує, що можна записати у виглядi дробу, тому не є iррацiональним числом. Ми показали, що
що є протиставленням того, що ми хотiли показати, а саме, якщо — iррацiональне число, то має бути iррацiональним числом, що й треба було довести.
Причина, через яку доведення протиставленням часто використовується, коли ми виконуємо доведення з iррацiональними числами, полягає в тому, що замiсть того, щоб працювати з такими твердженнями, як « — iррацiональне число», можна працювати з такими твердженнями, як « — не iррацiональне число». З ними набагато простiше мати справу, тому що числа, яке не є iррацiональними, можна зобразити у виглядi дробу.