Часто потрiбно з’ясувати, в яких точках графiк перебуває на найвищому (максимум) або найнижчому (мiнiмум) рiвнi. Цi точки також називають екстремумами графiка. Iснує третiй тип точок: сiдловi точки. Сiдлова точка — це точка, в якiй графiк не зростає i не спадає (перша похiдна дорiвнює 0), але яка не є нi максимумом, нi мiнiмумом. Збiрна назва точок, у яких перша похiдна дорiвнює 0 — стацiонарнi точки.
Дiаграма знакiв функцiї демонструє, в якiй точцi графiк зростає або спадає. Вона також показує на графiку стацiонарнi точки. Крiм того, з дiаграми знакiв ми дiзнаємося, в якiй точцi похiдна функцiї знаходиться вище або нижче осi . Знаходимо цi точки так:
Правило
Максимуми функцiї — це точки, в яких графiк переходить вiд зростання до спадання.
Мiнiмуми функцiї — це точки, в яких графiк переходить вiд спадання до зростання.
Сiдловi точки функцiї — це точки, в яких графiк переходить вiд зростання до стабiлiзацiї, а потiм знову зростає, або в яких вiн переходить вiд спадання до стабiлiзацiї, а потiм продовжує спадати.
Уважно розглянь рисунок. На ньому видно зв’язок мiж , i дiаграмою знакiв для обох функцiй. Дiаграма знакiв — це корисний iнструмент, який допомагає знайти стацiонарнi точки функцiї .
зростає
спадає
стабiлiзується
За допомогою дiаграми знакiв можна знайти рiзнi властивостi функцiй.
Приклад 1
Знайди стацiонарнi точки
Щоб знайти цi точки, розв’язуємо рiвняння . У цей спосiб знаходимо i задаємо її рiвною 0:
Щоб знайти значення , пiдставляємо в основну функцiю :
Отже, маємо стацiонарну точку . Тепер потрiбно з’ясувати, максимум це, мiнiмум чи сiдлова точка. Пiд час роботи з квадратичними функцiями () вiдповiдь легко знайти, перевiривши значення у функцiї. У маємо , а отже, графiк нагадує усмiхнене обличчя, а наша точка — це мiнiмум.
Приклад 2
Знайди нулi i стацiонарну точку функцiї . Крiм того, знайди дiлянки, на яких функцiя зростає i спадає.
Нулi знаходимо, якщо :
Розклади на множники квадратичний многочлен за допомогою квадратичної формули або шляхом перевiрки:
Застосовуємо властивiсть нульового добутку i з’ясовуємо, що
Тодi з’ясовуємо, що нулями є точки , i .
Щоб знайти стацiонарнi точки, розв’язуємо рiвняння
Застосовуємо квадратичну формулу i отримуємо:
Отже, , а .
Щоб знайти вiдповiднi значення , пiдставляємо значення у основну функцiю . Отримуємо
Отже, стацiонарними є точки i .
Щоб визначити, до якого типу належать цi стацiонарнi точки, потрiбно знайти значення похiдної до, пiсля та мiж стацiонарними точками. Для цього потрiбно побудувати дiаграму знакiв для розкладеного на множники виразу . Вона матиме такий вигляд:
На рисунку бачимо, що
спадає в iнтервалi ,
зростає в iнтервалах .
Отже, ми з’ясували, що — це максимум, а — мiнiмум.
Зверни увагу! Ми не можемо визначити, чи маємо максимум чи мiнiмум, на основi самих лише значень , кажучи, що найбiльше значення є максимумом, а найменше — мiнiмумом. Це пов’язано з тим, що значення не вказують, як повязанi мiж собою точки. Ми маємо стацiонарнi точки, в яких функцiя не зростає i не спадає. Див. рисунок нижче.