Ланцюгове правило здається дещо складним у своїй теоретичнiй формi, але щойно зрозумiєш його логiку, його стає легко використовувати. Ланцюгове правило використовується для диференцiювання складених функцiй, якi є функцiями з iншою функцiєю замiсть аргумента.
Ланцюгове правило використовується так:
- 1.
- Визнач, яка функцiя внутрiшня, а яка — зовнiшня. Простiше кажучи, внутрiшня функцiя — це функцiя, яку можна закрити пальцем, а зовнiшня — це функцiя, яка залишається за межами твого пальця.
- 2.
- Назви внутрiшню функцiю . Пiд час диференцiювання все стає зрозумiлiшим, якщо записати просто замiсть .
- 3.
- Диференцiюй зовнiшню функцiю.
- 4.
- Продиференцiюй внутрiшню функцiю.
- 5.
- Помнож цi двi функцiї.
- 6.
- Спрости вираз.
Продиференцiюй функцiю
Закрий пальцем вираз у дужках. Як бачиш, зовнi лишається «5-й степiнь». А отже,
— це внутрiшня функцiя, а — зовнiшня функцiя. Отримуємо i , i
Тодi отримуємо
|
Продиференцiюй функцiю
Закрий пальцем вираз у показнику; зовнi лишається «». Отже, — це внутрiшня функцiя, а — зовнiшня функцiя. Це означає, що i , i
Тодi отримуємо
Продиференцiюй функцiю
Закрий пальцем вираз у дужках; зовнi лишається . Отже, — це внутрiшня функцiя, а — зовнiшня функцiя, i
Тодi отримуємо